Синдром верхньої апертури грудної клітини (СВАГК) – це больовий синдром, що вражає плечовий пояс та вільну верхню кінцівку, зумовлений стисканням судинно-нервового пучка, до складу якого входить плечове сплетіння та підключична артepiя.

СВАГК частіше зустрічається у жінок. За літературними даними, співвідношення поширеності синдрому серед жінок та чоловіків складає 3:1.

Клінічні прояви.

За клінічними проявам виділяють три типи СВАГК. На підставі клінічних проявів виділяють 3 типи синдрому ВАГК:

1. Істинний нейрогенний синдром. Провідну роль в його етіології відіграє вогнищеве неврологічне порушення функції нижнього пучка плечового сплетіння. Лікування цього типу СВАГК хірургічне.
2. Судинний синдром ВАГК. Виникає внаслідок компресії підключичної артерії. Основний метод лікування – хірургічний.
3. М’язовий. Розвиток цього типу СВАГК зумовлений відображеним болем тригерних точок в м’язах плеча та вкороченням драбинчастих м’язів, що підтягують перше ребро догори. Внаслідок вказаних факторів розвивається періодична компресія плечового сплетіння. Провідну роль у лікуванні м’язового типу СВАГК відіграє мануальна терапія, що спрямована на м’язи шиї та плеча.

Клінічні прояви міофасціального синдрому верхньої апертури грудної клітини:

• біль виникає як відображений від тригерної точки переднього та середнього драбинчастих м’язів, підостного, підлопатокового м’язів;
• парестезії, які починаються в шиї, плечах та розповсюджуються на передпліччя та кисть у залежності від ступеню компресії судинно-нервових утворень.

Лікування в нашій клініці включає в себе комплексну медикаментозну, фізіотерапевтичну, мануальну та рефлексотерапевтичну терапію з застосуванням акупунктури (голковколювання).