Невралгія трійчастого нерву – є як самостійним захворюванням, викликаним здавленням корінця нерву прилеглими тканинами, так і може бути симптомом, який вказує на патологію в прилеглих тканинах і судинах. Даний симптом є ознакою таких патологій, як:

• захворювання зубів;
• запальні ураження тканин обличчя і черепа;
• пухлини в області лицьового черепа;
• вірусні ураження (оперізувальний лишай);
• синусити, отити;
• прогресування герпесу, поліомієліту, епідемічного паротиту, ентеровірусу;
• розсіяний склероз (автоімунне захворювання, що зачіпає майже всі області організму);
• можливі посттравматичні патології;
• патології кровоносних судин черепа і мозку;
• порушення в гормональній сфері (особливо часто захворювання з’являється в першій половині вагітності);
• цукровий діабет;

Розвиток запального процесу завжди починається гостро, але перед розкриттям основної клінічної картини хворий може відчувати дискомфорт у потилиці, біль в оці. Основні симптоми невриту трійчастого лицьового нерва:

• хвора сторона обличчя стає нерухомою і набуває вигляду маски;
• око на ураженій стороні широко відкрите;
• куточок рота опущений;
• носогубні складки згладжені;
• мова стає невиразною;
• особлива чутливість до звуків;
• підвищена сухість у роті.

З часом, якщо захворювання прогресує і лікування не проводиться, розвивається парез лицьового нерва – обличчя стає асиметричним і хворий не може повноцінно посміхатися, керувати власною мімікою.

Невропатія лицьового нерва (сьомої пари ЧМС) найчастіше виникає в результаті переохолодження, травми лиця, інфекційного захворювання голови та шиї, стресу. Може розвинутися як ускладнення отиту, тимпаніту, паротиту, захворювань зубів, діабету, перенесеної герпетичної інфекції. Найуразливішою ділянкою лицьового нерва вважається його відрізок, розташований у вузькому звивистому каналі (в пірамідці скроневої кістки) довжиною близько 3 см. Одним із  факторів розвитку може бути вроджена анатомічна вузькість цього каналу.

Це захворювання ще називають «паралічем Белла».

Клінічна картина невропатії лицьового нерва характеризується парезом або паралічем мімічних м’язів обличчя на стороні ураження (прозоплегія). Уже візуально можна визначити діагноз - характерна виражена асиметрія обличчя, згладжені носогубні складки і складки лоба на стороні ураження, щока опухла, куточок рота опущений. Людина не може міцно заплющити очі, наморщити лоба, насупити брови, свиснути, посміхнутися.

Залежно від рівня ураження лицьового нерва клінічна картина буде дещо відрізнятися. Чим вище рівень ураження, тим більш широкою буде симптоматика.

Наприклад, при ураженні лицьового нерва в кістковому каналі до відходження великого кам’янистого нерва парез мімічної мускулатури буде супроводжуватися сухістю ока (ксерофтальмія), порушенням смаку на передній частині язика, розладом слиновиділення і підвищеної болючою чутливістю до звуків (гіперакузією). При ураженні лицьового нерва до відходження стременного нерва спостерігатимуться ті ж симптоми, але замість сухості ока виникає підвищена сльозотеча (симптом «крокодилячих сліз»). А для ураження лицьового нерва нижче відходження барабанної струни характерні тільки парез м’язів обличчя і сльозотеча.

Все це може супроводжуватися больовими відчуттями в завушній області, це характерна ознака, з якої і починається це захворювання. А через 1-2 дні розвивається парез або параліч мімічної мускулатури (порушення рухової функції лицьового нерва).

Невропатія лицьового нерва – досить поширене захворювання периферичної нервової системи, яке займає 2 місце після вертеброгенних порушень.

Лікування невропатії в нашій клініці включає в себе комплексну медикаментозну, фізіотерапевтичну, мануальну та рефлексотерапевтичну терапію з застосуванням акупунктури (голковколювання).