Синдром замороженого плеча, більш відомий у вітчизняній літературі як синдром плече-лопаткового періартрозу – це дисфункція плечового суглоба з обмеженням згинання, відведення, внутрішньої та зовнішньої ротації до половини нормального обсягу рухів. Визначальним критерієм синдрому замороженого плеча є біль, найбільш виражений у передній або середній дельтоподібній ділянці, що посилюється під час рухів.

Для розуміння механізмів розвитку синдрому «замороженого плеча» необхідно зупинитися на деяких анатомічних особливостях.

Анатомія і фізіологія плечового суглоба. Анатомічний комплекс плечового суглоба складається з плечолопаткового, грудино-ключичного та акроміально-ключичного суглобів. Крім цього, сюди ж відносять два псевдосуглоби – підплечовий і лопатково-грудиний.

Рухи в плечолопатковому суглобі здійснюються в трьох площинах: відведення–приведення, згинання–розгинання, ротація. Плечовий суглоб утворений суглобовою западиною лопатки і голівкою плечової кістки, яка, зважаючи на великі розміри, лише частково контактує з суглобовою западиною, що забезпечує найбільшу рухливість плечового суглоба по відношенню до всіх інших суглобів. Конгруентність суглобових поверхонь забезпечується за рахунок суглобової губи (аналог меніска), і суглобова поверхня лопатки збільшується на 50%.

Статичну стабільність плечового суглобу надають суглобова капсула, верхня, середня і нижня плечолопаткові зв’язки, клювовидно-акроміальна зв’язка. Динамічну стабільність плечового суглоба створюють м’язи так званої «ротаторної манжети», які крім рухових функцій перешкоджають зсуву голівки плечової кістки вгору при скороченні потужних поверхневих м’язів плечового пояса (дельтоподібного, м’язів спини і грудей).

Структура ротаторної манжети:

1.  Надостний м’яз. Займає надостну ямку лопатки, її сухожилля проходить під акроміальним відростком лопатки і прикріплюється до великого бугра плечової кістки. Частина волокон вплітається в суглобову капсулу плеча.

Функція: відводить плече, відтягує капсулу плечового суглоба, оберігаючи її від утисків. Іннервація – надлопаточний нерв, CV-CVI.

2.  Підостний м’яз. Знаходиться нижче ості лопатки в підостній ямці. Сухожилок прикріплюється до горбка плечової кістки. Частина волокон вплітається в капсулу плеча.

Функція: обертає плече назовні – супинує, відводить підняту руку, відтягує суглобову капсулу плеча. Іннервація – надлопатковий нерв, CV-CVI.

3. Підлопатковий м’яз. Займає всю передню, реберну поверхню лопатки. Сухожилок прикріплюється до малого горбка плечової кістки.

Функція: повертає плече всередину – пронація, призводить руку до тулуба, відтягує капсулу плечового суглоба. Іннервація – підлопатковий нерв, CV-CVII.

4.  Малий круглий м’яз. Починається від латерального краю лопатки. Сухожилок прикріплюється до великого горбка плечової кістки.

Функція: обертає плече назовні – супінує плече, відтягує суглобову капсулу назовні. Іннервація – пахвовий нерв, CV.

5.  Двоголовий м’яз плеча не входить до складу ротаторної манжети, але в клініці «замороженого плеча» тендосиновіти, підвивихи довгої голівки двоголового м’яза і розриви зустрічаються досить часто. М’яз складається з двох головок. Коротка головка бере початок від клювовидного відростка, довга від надсуглобного відростка лопатки. Загальний сухожилок прикріплюється до горбистості променевої кістки.

Функція: згинання і супінація передпліччя в ліктьовому суглобі. Довга головка згинає руку в плечовому суглобі і відводить її. Іннервація – м’язово-шкірний нерв, CV-CVI.

Для розвитку клінічних симптомів основне значення належить міофасціальному ураженню підлопаткового та надостного м’язів.

Етіологія синдрому замороженого плеча

Серед найбільш значущих етіологічних факторів, що призводять до розвитку синдрому «замороженого плеча» виділяють:

• аномальну біомеханіку, що пов’язана з болем та обмеженістю рухів;
• часткові надриви зв’язок плечового суглобу (розтягнення при вивиху);
• надмірне навантаження на м’язи плеча (підйоми, тяга, кидання,тривала робота з піднятими догори руками);
• повторні малі надриви (повторні ривки при веденні собаки на повідку, провокуючі удари рукою при грі в волейбол, гандбол і т.ін.);
• обмеження рухів внаслідок болю (невропатія плечового сплетіння,оперізуючий лишай);
• падіння на плече або кисть;
• іммобілізація внаслідок перелому або операції (мастектомії, постановка кардіостимулятора, стентування тощо.).

Клінічні прояви синдрому замороженого плеча

У розвитку клінічних неврологічних симптомів при синдромі замороженого плеча провідна роль належить міофасціальному ураженню підлопаткового та надостного м’язів.

Ocновні симптоми синдрому «замороженого плеча»:

• біль, що локалізується в області дельтовидного м’яза та виникає підчас рухів у плечовому суглобі;
• обмеження нормального обсягу рухів у плечовому суглобі;
• в гострій стадії процесу біль є більш дифузним та може відчуватися пацієнтом навіть у стані спокою;
• аномальний плечолопатковий ритм (факт значного підйому та зсуву лопатки під час будь-якої спроби зігнути або відвести плече);
• неможливість координації, яка є необхідною для здійснення замаxy рукою;
• синдром «співудару плеча і лопатки» (синдром здавлення ротаторів плеча, субакроміальний синдром та імпіджмент-синдром) – цей біль виникає тільки під час певних рухів.

Лікування в нашій клініці включає в себе комплексну медикаментозну, фізіотерапевтичну, мануальну та рефлексотерапевтичну терапію з застосуванням акупунктури (голковколювання).